При виробництві рослинних олій отримуємо побічні відходи у вигляді соняшникового шроту та соняшникової макухи.
Ці продукти мають високу енергетичну цінність, тому їх активно застосовують у тваринництві як корм для тварин, як джерело висококалорійних протеїнів.
Найчастіше виникає невелика плутанина в термінології: багато хто приймає шрот за макуху і навпаки.
Шрот соняшниковий і макуха розрізняються за способом одержання олії. В залежносты від цього отримуємо побічний продукт переробки у вигляді макухи або шроту.
При вилученні олії пресуванням із насіння соняшника, ріпаку чи льону отримують макуху. Він має велику залишкову кількість жирів – 8-12%.
Зовні він нагадує пресовані пластини. Зберігати макуху найкраще в невисоких буртах. Через велику кількість жиру та неправильних умов зберігання з часом макуха може гірчити, в ній може з’явитися неприємний запах та самозігрівання.
Шрот соняшниковий одержують шляхом витяжки олії за допомогою органічних розчинників, які потім видаляються за допомогою пари.
При цьому в добавці залишається найменша кількість жирів -1-2%, але мікроелементів та протеїну набагато більше, ніж у соняшниковій макусі. При цьому в гранульованому вигляді зберігається шрот довше, ніж макуха.